Персональні сторінки

Прадід Юрій Федорович

Резюме

Народився 24 травня 1956 р. в с. Либохора Сколівського р-ну Львівської обл.

У 1975 р. закінчив Самбірське педагогічне училище, 1980 р. – філологічний факультет Сімферопольського державного університету ім. М.В. Фрунзе, 1989 р. – аспірантуру при Дніпропетровському державному університеті, 1997 р. – докторантуру при Інституті української мови НАН України (м. Київ), 2002 р. – Харківський національний університет внутрішніх справ.

Трудову діяльність розпочав на посаді учителя української мови і літератури СШ № 39 м. Сімферополя. З березня 1979 р. по серпень 1986 р. перебував на комсомольській роботі. З грудня 1989 р. по вересень 1998 р. працював у Сімферопольському державному університеті ім. М.В. Фрунзе на посадах асистента, доцента, заступника декана факультету, професора. З вересня 1998 р. по червень 2006 р. – проректор з наукової роботи Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, завідувач кафедри української та іноземних мов.

З жовтня 2004 р. – завідувач кафедри українського мовознавства, з липня 2006 р. – декан факультету української філології та українознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
У 1990 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Структура і функції загальномовних фразеологічних одиниць у мові преси (на матеріалі українських республіканських газет за 1985-1989 рр.)", у 1997 р. – докторську дисертацію зі спеціальностей "Українська мова" і "Російська мова" на тему: "Проблеми фразеологічної ідеографії (на матеріалі української і російської мов)".

У 1992 р. присвоєно звання доцента, у грудні 2001 р. – професора.

У 2002 р. обраний академіком Академії наук вищої школи України.

З листопада 1997 р. – член спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій при Дніпропетровському державному університеті ім. Олеся Гончара, з квітня 2007 р. – голова спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій у Таврійському національному університету ім. В.І. Вернадського.

Під його керівництвом захищено одну докторську, сім кандидатських дисертацій, в т.ч. одну з юридичної галузі науки.

Опублікував близько 200 наукових і методичних праць, в т. ч. понад 60 праць із юридичних наук, що побачили світ в Україні, Польщі, Росії, Словакії, найважливішими серед яких є: «Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: «Эмоции человека» (1994), «Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень): Монографія» (1997), „Краткий русско-украинский и украинско-русский словарь: Крымскотатарские фамилии, имена, отчества” (2000) (у співавторстві), „Вступ до юридичної лінгвістики” (2002), „Мовні питання в Україні: Хрестоматія” (2003), „У царині лінгвістики і права” (2006), „Українське ділове мовлення” (2008).